РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ

На рівні освітньої політики впровадження норм та принципів сталого розвитку одним із заходів вбачає активізацію критичного мислення. На думку дослідників Дж. Стіл, К.С. Мередит, Ч. Темпла критичне мислення є складним процесом творчої інтеграції ідей і джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Критичне мислення – це здатність ставити нові, повні сенсу запитання, виробляти різноманітні висновки, підкріплювані аргументами, приймати незалежні продумані рішення. Воно є активним й інтерактивним процесом пізнання, що відбувається на багатьох рівнях. [2].

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язування задач та проблем, оцінювання ситуації, вибору раціональних способів діяльності.

На думку психологів, дітям необхідно розвивати шість видів розумової діяльності, потрібних для того, щоб навчити критично мислити:

1. Згадування: відновлення в пам’яті фактів, уявлень і понять.

2. Відтворення: проходження зразку чи алгоритму.

3. Обгрунтування: підведення окремого випадку під загальний принцип чи поняття.

4. Реорганізація: перетворення вихідних умов задачі на нову проблемну ситуацію, яка дозволить знайти оригінальний розв’язок.

5. Співвіднесеня: пов’язування знову набутих знань із засвоєним раніше або особистим досвідом.

6. Рефлексія:дослідження самої думки й причин її появи.

Як висновок, можна сказати, що розвиток критичного мислення

- формує самостійність;

- озброює засобами вирішення проблеми;

- керує навчальним процесом на рівні «вчитель - учень»;

- впливає на кінцевий результат навчального процесу.

Мета використання технології критичного мислення – розвиток навичок мислення задля навчання та повсякденного життя.

Основою технології критичного мислення є трифазна структура уроку: виклик, осмислення та рефлексія. Методи та прийоми, які при цьому використовують, спрямовані на те, щоб спочатку зацікавити учня, потім забезпечити умови для осмислення ним матеріалу, а на останній стадії дозволити йому «привласнити» одержані знання.

На стадії виклику йде початкове зацікавлення учня: 1) спонукання до роботи з новою інформацією; 2) виклик відомих знань; 3) безконфліктний обмін думками. На цьому етапі вчитель вирішує три завдання:

-    пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, стимулювати учнів міркувати, згадувати те, що знають.

-    активізувати мислення учнів, пам’ятаючи, що навчання – це активна діяльність. Вчитель, використовуючи різноманітні методи, форми та прийоми, активізує участь учнів у навчальному процесі, провокуючи їх до цілеспрямованого мислення, висловлення особистих думок, критичного сприйняття нової інформації.

-    визначає мету й завдання навчання, розвиває внутрішню мотивацію, підтримує пізнавальну активність учнів.

З цією метою використовую парну, групову роботу, мозкову атаку, проблемні запитання, дискусію в групах, фізичні задачі-помилки, фізичні твори, що містять помилки, різні слайд-шоу й демонстрації, правильні й неправильні твердження «Чи вірите ви?».

На стадії осмислення відбувається забезпечення умов для обмірковування учнем матеріалу, а саме: 1) отримання нової інформації з теми; 2) класифікація отриманої інформації; 3) збереження інтересу до теми, яку вивчають.

На цьому етапі відбувається безпосереднє ознайомлення учня з новою інформацією шляхом: читання тексту, перегляду фільму, прослуховування лекції, виконання експерименту. Учитель стимулює діяльність учнів, застосовує такі методи, як аналіз, синтез і порівняння. Учень записує у вигляді запитань те, що йому не зрозуміло, для з’ясування в майбутньому. Для цього використовую такі прийоми технології розвитку критичного мислення, як:

-    цільове читання;

-     гронування («асоціативний кущ»). Виділення смислових одиниць тексту і графічне оформлення в певному порядку у вигляді грона.

-    інсерт (позначки на полях). Під час читання тексту учні роблять на полях позначки відоме, нове, незрозуміле, що здивувало, а після прочитання заповнюють таблицю, де позначки стануть заголовками граф таблиці. У таблицю коротко вносять відомості з тексту;

-    «знаю – хочу дізнатися – дізнався».

-    На стадії рефлексії вчитель вирішує два важливі завдання: спонукає учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо ми краще запам’ятовуємо те, що формуємо в особистому контексті; сприяє обміну ідеями між учнями, у результаті чого збагачується словниковий запас і активізуються здібності до самовиявлення. На цьому етапі уроку відбувається:1) обмін думками про нове; 2) здобуття нових знань; 3) спонукання до подальшого розширення інформаційного поля; 4) оціночний етап. Остання стадія рефлексії має на увазі саме творче застосування отриманих знань, навичок та вмінь. Таким чином, реалізується ще один критерій ефективності інноваційного процесу: формування особистості, здатної до безперервного навчання, самоосвіти. Доцільними будуть такі прийоми:

-    «кубування» (опишіть це, порівняйте це, установіть асоціації, проаналізуйте це, знайдіть застосування цьому, запропонуйте аргументи за чи проти),

-    складання тексту на основі запропонованих слів;

-    метод «Дерево рішень».

-    використання різноманітних опитувань, так звана «ромашка запитань Блума»:

·   питання буквального рівня «Назви! Згадай! Що це таке?»;

·   питання-перетворення «Опиши..! Уяви..! Поясни своїми словами…!.»;

·   питання-інтерпретації «Знайди причину! Чому? Як ти вважаєш?»;

·   питання-пояснення «Обери…!, Обєднай у групи! Використай!»;

·   питання-синтезу «Порівняй…! Зєднай..! Сплануй…!»;

·   оціночні питання «Оціни…! Обгрунтуй…! Що сталося б, якби…!».

В старших класах практикую використання конференції та семінари. Так, при вивченні теми в 11 класі «Змінний електричний струм» розглядається питання «Розвиток енергетики в Україні», вважаю доцільним проводити у вигляді семінару. Заздалегідь учні отримують ролі (директори підприємств, інженери, розробники, екологи тощо) і питання, які вони будуть висвітлювати. Під час уроку учні виступають зі своїми питаннями, аналізують виступи інших, дискутують, роблять висновки. Все це приводить до активного сприйняття матеріалу, розвиває світогляд дітей, їх мислення. Це сприяє розвитку активної життєвої позиції, глибшого світосприйняття.

Використання сучасних ІКТ та проектна технологія неодмінно сприяє розвитку творчого мислення учнів. Який би вид діяльності не виконували учні із використанням новітніх технологій їм доводиться проявляти творчий підхід. Так, коли пропоную учням підготувати презентацію з тієї чи іншої теми, їм доводиться проробити ряд кроків по її підготовці, а саме: добрати матеріал, вибрати головне, побудувати опорні схеми, графіки тощо; створити логічний ланцюжок викладення матеріалу; зробити певні обдумані висновки. Все це вимагає нестандартного підходу, а значить розвиває творче критичне мислення. Одним із напрямів формування критичного мислення є телекомунікаційні проекти.

Для формування необхідних експериментальних навичок і умінь проводжу уроки – експерименти, уроки – дослідження, де діти самостійно в групах виконують експериментальні завдання, досліди. Потім роблять висновки. Свої висновки, думки, гіпотези висловлюють всьому класу.

Ще більше можливостей по розвитку критичного мислення та формуванню наукового світогляду дає позакласна робота з фізики, яку реалізую через проведення предметного тижня. В рамках такого тижня з фізики пропоную учням різноманітні форми роботи:

-    інтелектуальні змагання між командами, що спонукає учнів до змагання, дізнатися більше, показати свої знання;

-    різноманітні вікторини, які вимагають самостійного пошуку відповіді, а значить призводять до зацікавленості учня знати більше, до формування наукового світогляду;

-    це і підготовка навчальних проектів з тем, які неможливо за браком часу глибоко розглянути під час уроків. До того ж, підготовка і захист таких проектів вимагає великої самопідготовки, що дає можливість формувати в учнів загальнокультурну компетентність (володіння елементами художньо-творчих компетентностей читача, слухача, виконавця тощо), а також розуміння місця даної науки в системі інших наук про природу, її історію, шляхи розвитку.

Отже, одне з відповідальних завдань навчання фізики полягає в тому, щоб розвивати критичне мислення школярів, яке тісно пов’язане з математичним; удосконалювати вміння мислити, робити висновки, тобто формувати розумову культуру, що характеризується певним рівнем розвитку мислення. Можна зробити висновок, що сьогодні організація активного навчання та розвиток критичного мислення учнів є нагальними й необхідними.

Актуальність цієї проблеми щодо впровадження таких методів навчання, які розвивають «уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання й самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, навички, необхідні для життєвого й професійного вибору», визнані сучасною педагогікою в усіх її галузях.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Використання інформаційних технологій на уроках фізики в основній школі // Інтернет ресурси.

2. Критичне мислення: від теорії до практики. (Підсумки міжрегіонального інтернет-проекту «Чарівний світ творчості»): [Електронний ресурс] // Режим доступу: http //rsi.altai.fio/ru/section_b/2005/ bilan.html

3. Петросян О.Р. Метод проектів на уроках фізики // Фізика в школах України. – Основа, 2010,  №6, 36 ст.

4. І.М. Рачинська «Технологія формування та розвитку критичного мислення» - Х.: Вид. група «Основа», 2013.

5. Розвиток критичного мислення: Досвід неспортивного, але здорового і корисного орієнтування в реальності і в собі: [Електронний ресурс] // Режим доступу:  http://people.nnov.ru/volkov/training/crit_think_1.html.

6. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея // Основа, Х.:, 2009, 88 ст.

 

7. Цодікова С.О. Сучасні технології навчання на уроках фізики // Інтернет ресурси.