ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

«Урок – це сонце, навкруги якого, як планети, обертаються усі інші форми навчальних занять». Головна продукція педагога – урок. За час своєї професійної діяльності вчитель дає більше 25 тисяч уроків. Це є найскладнішим психолого-педагогічним процесом, актом учительської творчості, до якої предявляються сотні різних вимог. Традиційний урок триває 40-45 хвилин і на кожному з цих відрізків часу можуть народжуватися як інтерес до предмету, так і смертельна нудьга. Цінність і значення «урочних секунд», хвилин, годин, років у долі дітей визначають кваліфікацію вчителя, ефективність його праці. Структура і форма організації уроку мають принципове значення, оскільки впливають на результати навчальної роботи школяра.

Вивчення географії допомагає учням пізнати довкілля, де вони живуть, а також дізнатися про близькі та віддалені території. Діти усвідомлюють роль людини, її можливості у вирішенні проблем, які виникають у процесі освоєння навколишнього світу. Географічний матеріал дозволяє відкрити з одного боку творчі, суспільно значущі можливості людини, з іншого - її безвідповідальне ставлення до довкілля. Сучасна географічна освіта має за мету підготувати і виховати географічно грамотного громадянина Землі з такими якостями особистості, які б забезпечили йому можливість нормальної життєдіяльності в природі. На сучасному етапі розвитку освіти виникає необхідність оновлення методів, засобів та форм організації географічного навчання. Ця проблема пов’язана з розробкою та застосуванням у навчальному процесі нових педагогічних технологій.

Проблемам педагогічних технологій присвячено чимало наукових досліджень С.П. Бондаря, І.М. Дичківської, Л.В. Пироженко, О.І. Пометун. Такі вчені як Н.В. Лєскова, С.Г. Коперник, В.П. Корнєв, Л.І. Круглик, С.М. Пальчевський, Г.П. Пустовіт, А.Й. Сиртенко, Б.А. Чернов в останніх публікаціях розглядали певні аспекти інноваційних підходів у викладенні географії.

Реалії нашого часу вимагають застосування на уроках інтерактивних технологій. Інтерактивне навчання – це спільна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивні технології за формами навчання розподіляються на 4 групи: інтерактивні технології кооперативного навчання інтерактивні технології колективно – групового навчання, технології ситуативного моделювання, технології опрацювання дискусійних питань.

Розглянемо деякі види інтерактивних технологій:

Робота в малих групах (дає змогу набути навичок спілкування та співпраці).

Коло ідей (метою обговорення є залучення всіх до обговорення певної проблеми).

Мозковий штурм (це ефективний метод обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявити свою уяву і творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з даної теми).

Метод «Прес» (використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно знайти і чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється і переконати інших у вашій правоті, метод дає можливість виражати і формувати свою думку і впливати на думку інших співрозмовників).

Займи позицію (такий вид діяльності допоможе з’ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання, надається можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки, обґрунтувати свою позицію, висловлювати аргументи, порівнюючи їх з іншими, можна змінити свою позицію, якщо вас переконали).

Навчаючи – учусь (надає можливість взяти активну участь і передати свої знання іншим).

Рольова гра, імітація (імітує реальність шляхом «проживання ситуації» в ролі, яка дісталась учню, та надає можливість діяти «як насправді»).

Суд від свого імені (дає можливість отримувати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру – судовий процес).

Досвід роботи в школі дозволив мені на уроках географії спочатку пропускати все через себе, але оглядаючись потім використовувати те, що підходить, щось відкидати, відточувати, тобто відтворювати свою систему і тим самим розвивати допитливість учнів, природні здібності дітей. Усі використані мною технології направленні на пізнавальну і творчу діяльність учнів, вирішують головну задачу – формування людини з новим рівнем свідомості.

Для того, щоб організувати пізнавальну і творчу діяльність учнів на уроках, застосовую у своїй роботі технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу, де прагну використовувати сигнальні загадки, які можуть привести до складання конспекту у вигляді знаків, схем, складанню опорних схем – «шпаргалок». Також використовую метод асоціювання – це стратегія навчання, що має сприяти вільному та відкритому висловлюванню учнями своїх думок та здійсненню зв’язків між окремими поняттями. Застосовую й методику взаємних запитань, яку зручно використовувати, коли на уроці треба читати текст з підручника і зупиняючись після кожного абзацу по черзі ставити одне одному запитання .

Обовязково на практиці застосовую технологію проблемного навчання, цьому сприяє сама суть предмета. Проблемне навчання активізує розумову і пізнавальну діяльність, підвищує інтерес до знань взагалі, і учні є свідками того, що зміст навчальних програм з географії не відірваний від реального життя людини і навколишньої дійсності. Намагаюся на кожному уроці застосовувати проблемні ситуації і різні форми вираження проблеми. Застосовую на уроці стратегію «письмо для себе». Учні пишуть для себе, щоб визначити, запам’ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї.

Також, я вважаю, особливо важливо, щоб вивчення предмета спиралось на ігрові технології навчання. Ігрові методи сприяють залученню учнів до творчої діяльності, спілкуванні, припускають особливий підхід в ігровій ситуації, стимулюють пізнавальну активність учнів. У процесі гри учні самі прагнуть подолання труднощів, ставлять задачі і вирішують їх. Ігри сприяють організації групової форми роботи учнів, у дітей формуються і закріплюються уміння працювати з картою, текстом підручника, дидактичним матеріалом. Вирішення проблеми розвитку в учнів самостійності, творчого ставлення до справи, звички до навчання протягом усього життя покладається на метод проектів, тобто впровадження навчальних проектів у навчальний процес.

А ще насьогодні створено досить багато комп’ютерних навчальних програм з географії: комп’ютерний підручник – програмно - методичний комплекс, який дозволяє самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ (як правило поєднує в собі якості підручник, довідника, задачника та лабораторного практикуму); контролюючі програми з географії – програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; ігрові програми - стимулюють пізнавальну активність учнів, сприяють розвитку їхньої уваги, кмітливості, пам’яті; предметно – орієнтовані середовища – програми, які моделюють мікро - та макро- світи, об’єкти певного середовища, зв’язки між ними, їхні властивості.

Діяльність учителя географії в умовах комп’ютеризованого навчання набуває нових функцій. Зокрема, це здійснення оперативного керування індивідуальною діяльністю всіх учнів класу; своєчасна оцінка труднощів кожного учня при розв’язуванні пізнавальних задач і надання їм необхідної допомоги; врахування специфічного врахування помилок, що їх допускають учні. Вчитель повинен бути готовий до впровадження педагогічної технології. Так порівняння даних, одержаних різними дослідниками (Ш.О. Амонашвілі, Є.В. Бондаревська, Т.І. Поніманська, В.О. Сластьонін та ін.), та аналіз їх у контексті вимог особистісно – орієнтованого підходу до виховання і навчання дітей дозволяє визначити такі показники готовності педагога до інноваційної діяльності: усвідомлена потреба введення педагогічних інновацій на рівні власної педагогічної практики; інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи; бажання створювати власні творчі завдання, методики проводити експериментальну роботу; готовність до подолання труднощів як змістовного так і організаторського плану; наявність практичних умінь засвоєння педагогічних інновацій та створення нових.

Нерідко вчителі недооцінюють важливість створення всіх умов для застосування різних технологій, вихоплюючи кілька елементів, які здаються їм найцікавішими. У такому разі не можна вважати, що застосовується цілісна технологія навчання, а, отже, сподіватися на результат.

Не тільки вчителі, а й діти схильні, оцінюючи працю, брати до уваги лише результат. Вплив технології на якість результату залежить від того, в який спосіб він досягається. У звязку з цим у технології розробляються найбільш раціональні (а в ідеалі оптимальні) способи навчальної діяльності.

Отже використання педагогічних технологій у викладенні географії передбачає гарантований педагогічний результат діяльності вчителя, формування всебічно – розвиненої особистості учня .

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1.      Дичківська І.М. Основи педагогічної інноватики: Навчальний посібник. – Рівне: РЛГУ, 2001. - 233 с.

2.      Методика и технология обучения географии / И.В. Душина, В.Б. Пятунин, Е.А. Таможня. – М.: ООО «Издательство Астрель», 2002. - 203 с.

3.      Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За заг. ред С.П. Бондар. – Рівне, Редакційно-видавничий центр «Тетіс» Міжнародного університету «РЕГІ», 2003. - 200 с.

 

4.      Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192 с.